Закінчивши спорудження фундаменту, давши час йому затвердіти, займаються стінами майбутнього будинку. Із чого забудовник буде їх зводити - залежить від клімату даної місцевості, а також від матеріальних можливостей забудовника придбати той або інший матеріал. Стіни будинків повинні відповідати наступним вимогам:
бути міцними (витримувати розрахункові навантаження);
довговічними (пручатися атмосферним впливам);
мати теплоізоляцію.
Щоб будинок мав привабливий зовнішній вигляд, він повинен бути оброблений різними матеріалами. Основні з них: 1. Цегельні. 2. Монолітні. 3. Каркасні. 4. Рубані. 5. Брущаті. 6. Панельні.
1. Цегельні стіни. Цегла як будівельний матеріал широко використовується в міському й сільському будівництві. В основному це червоний, білий (силікатний). Для облицювання стін застосовується жовтий. Всі різновиди цегли випускають повнотілими або пустотілими, із круглими або прямокутними порожнечами. Цегла рядовий повнотілий - для зведення несучих стін, для будівництва колон, стовпів, зводів. Колір переважно червоний. Повинен мати морозостійкість, тобто витримувати часті зміни температури без видимих ознак руйнування. Пористість повинна бути не менш 6-8%, але не більше 20%. Величина пористості цегли визначає міцність його зчеплення із розчином, теплопровідність стін і усмоктування вологи при зміні погоди. По показниках він уступає іншим матеріалам. Так, наприклад, для розрахункової температури навколишнього середовища -30°С стіни з суцільною кладкою з повнотілої цегли, можуть бути товщиною 64 див (з огляду на марку цегли й розчину). Для порівняння товщина дерев'яних брущатих стін при тім же температурній "навантаженні" - 25 - 30 див. Для зменшення втрат тепла й витрати цегли досить поширена економічна конструкція зовнішніх стін - колодцева кладка. При цьому виді кладки стіна практично викладається із двох самостійних стінок, з'єднаних між собою вертикальними й горизонтальними цегельними містками з утворенням замкнутих колодязів. Колодязі заповнюють шлаками, керамзитом, легким бетоном. Недолік - ослаблена конструктивна міцність стіни.
Звичайно рядова цегла має непривабливу грубу поверхню, внаслідок чого зведені з нього внутрішні й зовнішні стіни згодом потрібно штукатурити. Цегла пустотілий - для зведення зовнішніх стін з підвищеною здатністю. Колір: блідо-червоний, темно-червоний, коричневий, жовтий. Пустотіла цегла застосовується для того, щоб стіни зробити тоншими. Наявність порожнеч у цеглі зменшує потреба в сировину, витрати на транспорт, полегшує випал, підвищує морозостійкість. З метою скорочення витрати цегли, зменшення маси стін і навантаження на фундамент зовнішні стіни іноді можна повністю викладати з пустотілої цегли. Пустотілу цеглу виготовляють із наскрізними й некрізними круглими, овальними або квадратними порожнечами. Завдяки тому, що діаметр наскрізних порожнеч не перевищує 16 мм, а ширина щілини - 12 мм, у процесі кладки розчин незначно заповнює порожнечі, і кладка має знижену теплопровідність. Цегла може бути пластичного або напівсухого пресування: при пластичному пресуванні цегла виготовляється з наскрізними порожнечами, а при напівсухому - ще його називають пятистенним і укладають порожнечами долілиць.
Цегла лицювальна - практично для всіх видів зовнішніх робіт. Колір залежно від сировини коливається від ясно-жовтого до темно-червоного. Витримує вплив води й морозу. Деякі види лицювальної цегли, застосовувані для зовнішньої обробки печей, камінів, на зовнішній поверхні мають видрукувані гарні орнаменти, що надають їм додатковий декоративний ефект. Із застосуванням лицювальної цегли вартість стін зростає, але різниця приблизно дорівнює вартості оштукатурювання фасаду. Якщо враховувати витрати на ремонт штукатурки й періодичне фарбування зовнішніх стін, то виходить, що стіни, облицьовані цеглою, за матеріалами дешевше оштукатурених на 15%, а по затратам - на 25%. Гарні лицювальні цегли світлих тонів -жовті й кремові, зроблені зі глин. Взагалі в природному стані глини мають сірий, жовтий, червонуватий, зеленуватий, бурий і майже чорний колір. Але на колір уже обпаленої цегли в більшій мері впливає зміст у глині різних з'єднань і насамперед окису заліза. Своєрідний ефект досягається при використанні профільної лицьової цегли. За старих часів профільні цегли одержували при обтісуванні звичайних цегл або в спеціальних формах. Так, у храмі Василя Блаженного були використані 7 видів профільних цегл, представлених у різних варіантах кладки.
Цегла фігурна - в основному для зовнішньої обробки. Колір червоно-коричневий, володіє високою вологостійкістю. Фігурна цегла, як правило, застосовується для зовнішньої обробки будинку з естетичною метою - додання йому особливої неповторної форми. Що поробити - краса, може бути, і врятує світ, але для її створення потрібні засоби, і не малі. Тому вже на етапі проектування варто реально оцінити свої фінансові можливості й що вам більше підходить - класичні прямі кути або вигадливі форми фасаду? На відміну від російських підприємств закордонні фірми пропонують широкий вибір форми й колірної гами. Звичайно фігурна цегла виготовляється на замовлення з урахуванням вимог замовника. Цегла глазурована - для облицювання внутрішніх і зовнішніх стін. Колір - різна гама квітів.
Глазурована цегла ставиться до лицювальної цегли й призначена в основному для оригінального облицювання. Ще зодчі Вавилона обробляли їм фасади царських палаців. У наш час глазуровану цеглу одержують, додаючи в глиняну масу різні хімічні розчини, які в процесі випалу сирцю утворять кольоровий склоподібний шар. Причому декоративний шар має гарне зчеплення з основною масою й має підвищену морозостійкість. По основних своїх властивостях глазурована цегла аналогічна клінкерній кераміці, однак у порівнянні з іншими видами лицювальної цегли, є найбільш тендітною. Цей факт значною мірою обмежує область його можливого застосування. Проте, він досить цікавий при викладанні різного роду панно й мозаїчних картин як на фасадах будинків, так і в приміщенні. У нас глазурована цегла - досить, що рідко зустрічається оздоблювальний матеріал. Виготовляється, як правило, на замовлення й за кордоном.
Цегла із соломою - для облицювання зовнішніх стін. Колір червоно-коричневий. Цегла має шорсткувату, відносно рівну поверхню й виїмку з однієї зі сторін, що характерно для стародавньої цегли ручної роботи. Кладка, виконана з такої цегли, створює ілюзію стародавнього будинку, що саме по собі красиво, а часом і просто необхідно (наприклад, при реконструкції стародавніх будинків або будівництві нових в історичних місцях). Використання соломи при виготовленні цегли дозволяє в значній мірі підвищити його характеристики. Причому сам рецепт "солом'яного" цегли не є новим - ще древні єгиптяни для боротьби із крихкістю як би "армували" цеглу за допомогою волокон соломи.
http://stroyfaq.com.ua
|