При закладці фундаментів будь-якого типу необхідно дотримуватися наступних правил: у більшості фундаментних конструкцій застосовується бетон. Бетон має властивість "дозрівання", 28 - 30 днів. Після закладення бетонної конструкції його треба витримувати протягом даного часу без навантажень і бажано закрити або руберойдом, або іншим підручним матеріалом від пересихання верхнього шару. У період схоплювання бетону періодично поливати фундамент водою, щоб не допустити його нерівномірного висихання. Так що будівля будинку на тільки що зведеному фундаменті таїть у собі небезпеку, дефекти не змусять чекати. Гідроізоляція фундаменту має важливе значення. Вона полягає в обмазці гарячим бітумом всієї поверхні, що стикається із ґрунтом. Ізолюють також і стіни.
Для цього прокладають два шари руберойду ( 1-й шар - між цоколем і нульовим рівнем; 2-й шар - між цоколем і основною стіною будинку). Це охороняє стіни будинку й цоколь від вогкості. Захист зовнішньої сторони цоколя від атмосферних впливів. Це досягається штукатуркою або облицюванням плиткою. Для затірки фундаменту в суміш додають компоненти (золу від згорілих автомобільних покришок). Виходить "шуба" для цоколя. Вона гарна й надійна. При зведенні цоколя передбачаються вентиляційні отвори. Улітку вони служать для провітрювання підлоги, а взимку їх закривають, щоб вогкість не потрапила в будинок. Вимощення необхідне для захисту фундаменту від впливу поверхневих вод. Ширина вимощення від 0,75 до 1 метра з нахилом від стіни цоколя. Як матеріали використовуються: залізобетон, асфальт, бетон або добре втрамбована глина.
Пристрій зливу дощової води з дахів також впливає на міцність фундаменту. Дощова вода з даху попадає на вимощення, розбиває її і цоколь поступово, нерівномірно воложить ґрунт поблизу фундаменту. Це позначається на несучій здатності фундаменту й сприяє просіданню фундаменту. Фундамент може втратити міцність із кількох причин:
старість;
неякісні матеріали;
низька якість будівельних робіт.
Основний дефект фундаментів - нерівномірне просідання. Зовні це виражається в появі тріщин різної форми й різного напрямку як на самому фундаменті, так і на стінах будинку, різні перекоси самого будинку. Залежно від конструкції будинку й типу фундаменту, причинами можуть бути:
Неправильно обрана глибина закладення фундаменту. Виправити цей дефект дуже важко, а іноді неможливо взагалі. Якщо ж просідання незначно, можна зробити підсипання ґрунту по всьому периметрі фундаменту, тим самим штучно збільшити глибину закладення.
Підйом ґрунтових вод важко передбачати, але виправити можливо, улаштувавши дренажні системи або посадити такі сорти рослин, які ефективно відбирають вологу із ґрунту. Дренажні системи найкраще закладати одночасно з фундаментом.
Нерівномірне навантаження на фундамент із боку будови. Наприклад, коли основний будинок набагато важчий, ніж веранда. Якщо будинок уже побудований, то, щоб уникнути подальшої деформації, необхідно розділити фундаменти веранди й будинку. Для цього прокласти між фундаментами дошки, просочені бітумом.
Збільшення навантаження на фундамент за рахунок надбудови верхніх поверхів:
за рахунок неправильної оцінки можливостей уже існуючого фундаменту. Усунення даного дефекту обійдеться власникові будинку в пристойну суму й це при тім, якщо обставини дозволять провести посилення фундаменту шляхом збільшення несучої площі фундаменту;
неправильно оцінена несуча здатність ґрунту, збільшити її можна за рахунок проливки ґрунту під фундаментом "цементним молоком". Недостатня міцність матеріалів для фундаменту або втрата міцності згодом.
Для цегельних фундаментів, складених на вапняному розчині, згодом характерне порушення зчеплення розчину із цеглою (влучення усередину фундаменту вологи, промерзання, навантаження на фундамент). Необхідний капітальний ремонт, заміна на новий. Щоб це здійснити, потрібно розвантажити старий фундамент шляхом переносу ваги будинку на тимчасові опори. Тимчасовими опорами служать дерев'яні бруси. Їх розташовують поруч зі старим фундаментом і за допомогою сталевих балок переносять навантаження будинку на дерев'яні бруси.
Способи захисту фундаменту від впливів морозної деформації ґрунту.
Підошва фундаменту на пучиністих ґрунтах повинна бути нижче рівня промерзання ґрунту.
Усередині фундаменту повинен бути закладений арматурний каркас, що перешкоджає розриву.
Бічні поверхні фундаменту ретельно вирівнюються для зменшення зчеплення із ґрунтом (добре покрити шаром бітуму).
Гідроізоляція від ґрунтової вологи буває горизонтальної й вертикальної із двох шарів пергаміну або більше. Ізолюючий матеріал не можна класти на бетонну підставу або цегельну кладку, спочатку підставу покривають шаром гарячого бітуму. Цегельну кладку попередньо розшивають, у бетонній підставі видаляють арматурні випуски. Для роботи з гарячим бітумом підстава повинне бути сухим для запобігання появи в шарі бітуму міхурів від пари. Якщо використовують бітумну емульсію, підставу може бути вологим, але не мокрим. При двошаровому покритті толью стики розташовують зі зсувом, щоб не утворювалися бугри. Перехід від вертикальної ізоляції повинен бути напівкруглий, щоб толь не тріснула. Температура, при якій ведуться гідроізоляційні роботи, - +5 - +10° С.
http://stroyfaq.com.ua
|