Говорити про достоїнства дерев'яних будинків - значить повторювати вже багато разів сказане. Загальним місцем уже давно стало те, що вони «дихають» і краще втримують тепло, а мікроклімат у них украй сприятливий для людини. Також мало хто буде сперечатися з постулатом, що дерев'яні будинки - це красиво. Але всі ці достоїнства мають місце тільки в правильно побудованому й правильно захищеній будові. У цій статті мова йтиме про дерев'яні деталі, про те, без чого не скласти правильний будинок. Із хвойних порід у будівництві використовуються сосна, ялина, модрина, ялиця, кедр. Для виготовлення несучих конструкцій більше підходять сосна й модрина: на відміну від ялини і ялиці вони менше піддані гниттю. У Європі найбільш широке поширення одержала сосна, як самий доступний будівельний матеріал. Листяні породи в справу йдуть значно рідше, з них найбільш застосовні дуб, ясен, бук, береза, осика.
За структурою деревина є природним полімером, що утворять її клітки-волокна мають трубчасту форму й спрямовані уздовж стовбура. Завдяки цьому вона володіє цілим рядом достоїнств: високою міцністю, пружністю, малою щільністю, а, отже, і малою вагою, низькою теплопровідністю, стійкістю до впливу хімічно агресивних середовищ, природною декоративністю, легкістю й простотою обробки й монтажу. Особливе значення має низька теплопровідність деревини, що чим нижче, тим тепліше будинок. А нижче вона, у середньому, чим у цегли - в 3-4 рази й в 5 разів - чим у бетону. Найбільше істотно на експлуатаційних властивостях дерев'яних конструкцій позначаються займистість, схильність впливу грибків і бактерій. Для зменшення їхнього негативного впливу, у першу чергу, застосовують сушіння, просочення деревини антисептиками, а також заходу щодо запобігання зволоження конструкцій у процесі експлуатації (захист від атмосферних опадів; ізоляція від ґрунту, каменю, бетону; пристрій гарної природної вентиляції й т.д.). Маленький відступ із приводу обробки дерева. З кінця 90-х років фінами була впроваджена нова технологія, що одержала назву «термообробка». При цьому технологічному процесі сушіння ведуть при температурі 150-230°С. Чим вище температура, тим більше втрата ваги за рахунок випару летучих з'єднань і води. Залежно від умов термообробки й породи дерева залишкова вологість деревини на 40-60% менше, ніж у висушеної звичайним способом. Процес термообробки звичайно триває близько 24 годин. Вологість деревини після термообробки зменшується на 80-90%. Як наслідок, істотно зменшується її теплоємність: минулу термообробку деревина нагрівається значно повільніше неопрацьованої. Поверхня такої деревини не пориста, а щільна, що значно знижує здатність дерева убирати вологу з повітря (на 30-90% залежно від температури й часу сушіння).
При термічній обробці розкладаються деревні цукри, що є живильним для середовищем мікроорганізмів, що сприяють гниттю дерева, і воно за цими показниками наближається до модрини, тієї самої, котру у свій час прославила Венеція. Особливо слід зазначити, що хвойні породи дерева практично повністю втрачають смолу, зберігаючи чудовий аромат, що підсилюється при підвищенні вологості й температури повітря. При термообробці деревина міняє колір, здобуваючи гарний коричневий відтінок. Слід зазначити, що зміна кольору - наскрізне, що добре видно на зрізі. Подряпини на такій поверхні практично непомітні. Змінюючи температуру термообробки можна домагатися бажаного відтінку деревини й ступеня стійкості до умов навколишнього середовища. Традиційна колода, з якого протягом десятків століть зводили будинки наші предки, поступово йде в минуле. Тепер це всього лише сировина для створення сучасних і набагато більше зроблених матеріалів. Зараз у будівництві дерев'яних будинків в основному застосовують оцилиндрованна колода або профільований брус.
Механізовані технології оцилиндровки колод застосовувалися вже на початку XX століття. Дерев'яні будинки через скорочення числа операцій при складанні стало простіше й швидше будувати. Крім того, використання оцилиндрованної колоди дозволило при складанні створити більше жорстку конструкцію. Тому що колода до колоди підганяється щільніше, покращилися теплоізоляційні властивості стін. Для виготовлення оцилиндрованної колоди й профільованого бруса в основному використовується сосна. Достоїнство оцилиндрованной колоди - рівна, округла форма, що дозволяє досягти щільного з'єднання. В основному, діаметр пропонованих для будівництва колод коливається від 160 до 220 мм, іноді досягаючи 240 мм. Висока точність виготовлення дозволяє уникнути характерного для звичайних колод чергування в обов'язковій послідовності - комель до вершини - і їхнього кропіткого припасування один до одного. Щоб перетворити дерево в оцилиндрованну колоду, його стовбур попередньо очищають від кори, після чого пропускають через систему фрез, перетворюючи в ідеальний циліндр із ретельно обробленою поверхнею. Потім треба торцівка колод, виготовлення пазів, замків (венцових чашок), свердління технологічних отворів, обробка антисептиками й антипиренами. Необхідні пази й замки в сучасних колодах мають математично вивірену поверхню й виконуються з дуже високою точністю. У результаті, вінці з таких колод мають мінімальні зазори, а колоди можуть з'єднуватися під будь-яким необхідним кутом. Перед будівлею будинку у фінському або російському стилі зі звичайних колод потрібно переконатися в доброякісності деревини, у тім, що вона не заражена жуками-червицями або грибком.
Крім колоди для будівництва дерев'яних будинків широко використовують брус. Матеріал - хвойні породи деревини. Брус можна зустріти наступних основних розмірів: 100x100 мм, 100x150 мм і 150x150 мм. Довжина - 6 м (більше довгий брус обійдеться на 10-15% дорожче). Найпростіший варіант - це цільний брус. Його виготовляють у заводських умовах з колоди, відпилюючи чотири канти. Особливості звичайного бруса наступні. З нього, зрозуміло, набагато простіше скласти будинок, але при його виробництві часто зіштовхуються з тим, що при зрізанні з усіх боків під кутом 90 градусів брус дуже незабаром починає крутити, вести. Пророчити долю цільного бруса, особливо, якщо він природної вологості, т.зв. сирий брус, досить важко. Щодо нової для ринку різновидом пиломатеріалів є профільований брус. При його виготовленні звичайному брусу надається строго певна стандартна форма (профіль). Природно він відрізняється за ціною від звичайного бруса в більшу сторону. Домобудівні компанії його ціну виражають квадратний метр зібраної з такого бруса стіни. Серед переваг струганого профільованого бруса потрібно відзначити в першу чергу те, що будинку з нього швидко й легко збираються, тому що всі вироби виготовлені на верстатах з високою точністю. Як правило, після осідання зрубу, виконаного із профільованого бруса, конопатити утеплювачем не потрібно. Крім того, профіль бруса розраховується так, що дощова вода не попадає між колодами, що охороняє стіни від виникнення вогнищ гниття.
Ну й звичайно, будинок зі струганого бруса відразу після зведення має охайний і привабливий зовнішній вигляд і не вимагає додаткової обробки. Однак, говорячи про профільований брус, не можна забувати, що це об'ємний матеріал, і просушити його до того стану, коли усадка й деформації будуть мінімальними, досить складно - при недотриманні технології обробки його може, як говорять будівельники, «повести».
http://stroyfaq.com.ua
|