15:56 Податок на нерухомість (ч.3) |
В законопроекті є стаття настільки знущальницька, що у мене навіть закралася думка про те, що його було подано виключно з метою дискредитації самої ідеї податку на нерухомість. Це - стаття 6, в які йдеться про обов’язки власників нерухомого майна – платників податку. Отже, вони, зокрема, зобов'язані: а) здійснювати у встановленому порядку державну реєстрацію нерухомого майна, стосовно якого набуто право власності; б) оформлювати в установленому порядку зміни, зумовлені переплануванням, переобладнанням і добудовою; в) повідомляти органи державної реєстрації про знищене (знесене, зруйноване) нерухоме майно. Оцінити весь цинізм цих вимог можуть лише ті громадяни, які намагалися здійснити зазначену державну реєстрацію саме у "встановленому порядку”. Наведу для наочності декілька прикладів. Приклад перший. Мої сусіди по будинку, уклали зі знаменитою компанією "Познякижилбуд” "Гєнєральноє соглашєніє”. По суті воно є банальним договором підряду, але на корені скуплена забудовниками судова система України на чолі з Верховним Судом вперто вважає такі договори – інвестиційними договорами. Сусіди замовили, а "Позняки” побудували їм та передали по акту дві квартири з проходом між ними, і ось вже вісім!!! років ці люди намагаються отримати на ці дві квартири хоч якісь правовстановлюючі документи, причому їм вже байдуже, будуть це два окремих свідоцтва на кожну з квартир чи одне спільне. А проблема полягає в тому, що "Позняки”, які централізовано подавали документи всіх своїх "інвесторів” на отримання свідоцтв про право власності, "забули” зазначити, що самі ж і зробили, згідно договору, цим людям "дірку” між двома квартирами! У підсумку – всі ці роки нещасні бігають по судах. Судді уявлення не мають, що робити з цією справою, бо, як з'ясувалося, подібні правовідносини в нашій країні взагалі ніяк не регулюються! Тобто, відповідні органи діють в питанні видачі правовстановлюючих документів виключно дискреційно, на власний розсуд, що в перекладі на звичайну мову означає - "Хочу - дам, а не хочу – не дам”. Зараз справу розглядає Окружний адміністративний суд міста Києва. Там намагаються з'ясувати, якими ж все-таки нормативними актами керуються КП з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс” Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської Ради – КМДА та БТІ в частині видачі власникам правовстановлюючих документів. Чому ця проблема не поставала раніше? А тому, що ВСІ, кому відмовляють у видачі правовстановлюючих документів, з'ясувавши, що ніякий закон цим "органам” не писаний - або отримують їх в підсумку за хабар, або... так і живуть, не маючи ніяких документів на власне майно! І лише мій сусід, який прожив багато років в Японії та звик до чіткості та порядку, скориставшись запровадженням адміністративного правосуддя – вирішив йти до кінця законним шляхом, який я, безумовно, опишу після закінчення епопеї :) Детальніше про квартирне кидалово від "Позняків” та судової системи України можна прочитати тут. Приклад другий. Марафон з оформленням спадщини проходять мільйони українців. Без особливих проблем, якщо не рахувати неймовірної довжини черг в державних нотаріальних конторах, БТІ, управліннях зеельних ресурсів та т.і., проходять лише ті, чиї спадкоємці мали правильно оформлені документи на спадкове майно, а таких в нашій країні – дуже і дуже небагато. У абсолютної більшості чиновники знаходять якісь вади в документах , причому дуже часто – вади вигадані. Найрозповсюдженіший привід для "прідірок” - незначне перепланування без втручання в несучі конструкції, на кшталт перенесених дверей або гіпсокартонних стін. Згідно норм Цивільного Кодексу, такі перепланування не повинні хвилювати нікого, крім самих власників та їхніх сусідів – та й то, якщо сусіди доведуть, що це хоч якось заважає їм жити. Але – спробуйте узаконити такі перепланування! Це - серйозний бізнес, побудований на тісній співпраці посередників у хабарництві між нещасними власниками "перепланувань” та до нестями корумпованими чиновниками з БТІ. І це ще дрібничка в порівнянні зі спробами успадкувати та узаконити не введені в експлуатацію будинки, побудовані на земельних ділянках, які виділялися в 40-х – 50-х роках! Зворушливу історію на цю тему можна прочитати, наприклад, тут. Але найцікавіша історія сталася все-таки зі мною. Мені БТІ міста Херсона відмовляє в оформленні спадщини на тій підставі, що будинок мого покійного батька, хоча і має всі необхідні правовстановлюючі документи – знаходиться на вулиці, яку... не внесено в комп'ютерний перелік вулиць міста Херсона!!! Зараз я знаходжусь на стадії з'ясування, в чий же обов'язок входить внесення вулиць в цей перелік. але поки що з'ясувати це мені не вдалось ;( Приклад третій. В українських БТІ "не передбачено” облік багатоквартирних будинків "в цілому”, тобто, як цілісних майнових комплексів. Обліковуються лише окремі квартири та приміщення, які фактично "висять в юридичному вакуумі”, відірвані не лише від земельних ділянок та прибудинкових територій, а й від будівлі в цілому. То хто ж платитиме за квадратні метри сходових клітин, коридорів, підвалів та горищ, які якимось дивом ще не заграбані у мешканців, як отой підвал на Подолі? Адже, згідно з Рішенням Конституційного Суду – всі ці необліковані квадратні метри знаходяться у спільній неподільній власності всіх власників приміщень в будинку. Що з цього приводу думають собі автор(и) законопроекту? Приклад четвертий. Абсолютна більшість українських співвласників, які, в свою чергу, складають абсолютну більшість власників взагалі – не мають окремих правовстановлюючих документів на свої частки. Отримання таких документів настільки забюрократизоване, пов'язане з такими витратами сил, часу, грошей та нервових клітин, що людям вдається зареєструвати на себе свої власні частки лише в екстремальних випадках – частіше за все в судовому порядку. І суди по таких категоріях справ продовжуються роками і навіть десятиріччями! Я веду одну таку справу з 1995 року, а в цілому вона тягнеться з 1989 року. Її суть в тому, що чотири брати ділять спадщину - двоповерховий будинок розміром 91.5 кв.м з підвалом та горищем. Двоє братів вже померли, і справу продовжують їхні спадкоємці. Сподіваюсь, хтось з моїх синів теж стане адвокатом та нарешті отримає правовстановлюючі документи для онуків цих людей. І таких справ – сотні в кожному суді! Питання для автора(ів) законопроекту – з кого планується стягувати податок на нерухомість в таких випадках? ;) Цей список не є вичерпним, звичайно:( Тому, підсумовуючи всі три частини цієї статті, можна констатувати: грізна стаття 7 законопроекту, в якій йдеться про те, що платники податку несуть відповідальність за своєчасність сплати податку у порядку та розмірах, визначених законодавством - здатна налякати лише дуже наївних чи просто переляканих по життю ;) Сподіваюсь, всі і так вже все зрозуміли. Доки не буде: а) максимально спрощено процедури формалізації прав власності, які зараз навмисно абсолютно безпідставно ускладнені на користь чиновників-хабарників; б) доки все формалізоване майно не буде занесено у відкриті реєстри та кадастри, враховуючи майно, що "прилипло” до "рук, що ніколи не крали”; в) цей податок не збиратиметься справжніми представниками місцевих територіальних громад (а не дєрібанщиками, що купили собі місця у партійних списках) та не витрачатиметься під жорстким контролем цих громад... На впровадження податку на нерухомість можна навіть не сподіватись! Облиште свої дівочі мрії, шановні законотворці! А якщо ви впровадите все вищеперераховане – ми і самі із задоволенням платитимемо податок на нерухомість. Бо ж він йтиме на покращення саме НАШОГО життя, а не ВАШОГО, як ви на те сподіваєтесь! ЗІ. І остання цитата з законопроекту, суто "для посміятись”: Стаття 9. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2009 року. 2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити розробку та прийняття нормативних актів, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх актів у відповідність із цим Законом. А наостанок - цитата з Пояснювальної записки, яка вбила мене просто наповал: Прийняття законопроекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів (!!!) Тетяна Монтян За матеріалами: http://infoporn.org.ua |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |