MENU
Головна » 2010 » Червень » 9 » Податок на нерухомість (ч.2)
15:37
Податок на нерухомість (ч.2)
Практика свідчить, що спонукати людей ДОБРОВІЛЬНО платити податок на нерухомість можна лише одним способом – створити таку систему, при якій:

а) цей податок дійсно платитимуть ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ, і при цьому КОЖЕН знатиме, скільки податку сплатив його сусід, сусід його сусіда чи взагалі будь-хто інший;

б) (майже) кожна копійчина з зібраних коштів витрачатиметься прозоро та виключно на користь тих, хто його сплатив.

Тому що ПРИМУСОВО збирати цей податок неможливо в принципі, бо тоді його адміністрування коштуватиме значно дорожче, ніж буде зібрано коштів. Тому що платників – занадто багато, а ті, хто цей податок адмініструватимуть, є одночасно і його платниками :) Якщо хоч якась із зазначених умов не дотримується, люди цей податок банально НЕ ПЛАТИТИМУТЬ. Ні за що на світі!!!

Головний принцип такої системи – це абсолютна відкритість володіння майном. Тому що володіти нерухомим майном таємно – є абсурдом за визначенням. Тому що відкритість захищає перш за все самих власників – від злочинних посягань рейдерів всіх гатунків. Яка улюблена метода всіх рейдерів? Звичайно ж, зробити фальшивий правовстановчий документ та провести по ньому відчуження майна "добросовісному" набувачу, який заявить законному власнику, зазвичай із застосуванням фізичної сили: "Вас тут нє стояло!". Доки закінчаться судові розборки (які, при грамотному веденні справи та відповідній "мотивації" суддів, цілком можуть тривати кілька років), об'єктом можна нєвозбранно користуватись без будь-якої компенсації. Якщо, звичайно, до того часу "кинутий" власник не виснажиться і не облишить боротьбу за своє майно, вмиваючись сльозьми.

Ця проста істина ще дуже, дуже довго залишатиметься незрозумілою для основної маси пересічних україніців, що, в свою чергу, повністю унеможливлює впровадження податку на нерухомість. Для подолання цього безглуздого стереотипу потрібна державна роз'яснювальна програма, і пройде багато років, доки вона дасть хоч якісь результати. Зрозуміло, що ніякої подібної державної програми в найближчі ...надцять років не буде, тому що у створенні відкритих кадастрів та реєстрів не зацікавлені, по-перше, ті, хто не хоче, аби суспільство достеменно дізналося, скільки саме "ніколи не крали" їхні руки, а по-друге – рейдери, чий "бізнес" побудовано якраз на (псевдо)закритості інформації про власників майна.

В столиці штату Айова Де Мойні я мала можливість безперешкодно ознайомитись з електронним кадастром, відкритим для будь-кого – навіть для мене, іноземної громадянки. Оплачувані муніципалітетом службовці надають будь-яку допомогу тим, хто не відразу здатен розібратись, куди клацати "мишою". Одночасно зі мною з кадастром ознайомлювалися місцеві підлітки-школярі – це у них був такий урок в школі. Вони могли б, звісно, і не йти для цього в муніципалітет і подивитись на кадастр в інтернеті, але вони прийшли подивитись саме на те, як працюють муніципальні службовці, як вони допомагають тим, хто не дуже розбирається в інтернеті – уявіть собі, в Америці є і такі!

"Мишою" можна клацнути на будь-який шматок землі на карті та обрати потрібний масштаб. На кожний юніт, тобто окрему ділянку землі, що має свій кадастровий номер – випливає віконце, в якому можна знайти про цей юніт повну інформацію. Наприклад, всю "історію" права власності – починаючи з 17... лохматих років, коли цю землю якийсь Джосайя Сміт купив за десять кремнійових рушниць у вождя якогось там племені Вовчого Ікла ;) І так далі, аж до останнього правовстановчого документу (є скани всіх без винятку документів), на підставі якого землею володіє нинішній власник. Звичайно, є всі топографічні дані про межі ділянки та вказівка про те, у кого та на підставі чого на зберіганні знаходяться межові знаки. Зазначено, що саме росте та побудовано на цій ділянці, і скільки все це коштує за останньою кадастровою оцінкою. Також зазначається, який встановлено податок на все це майно та на підставі чого його розраховано. Тому що, як я вже згадувала, в Айові дається податкова пільга на 5 років, якщо власник робить будь-які покращення ділянки чи будівель на ній. Під час мого перебування в муніципалітеті туди заходили декілька людей, аби отримати офіційну виписку з кадастру – щось на кшталт нашої "довідки з БТІ" + виписки з реєстру обтяжень та заборон. Видача цих довідок зайняла рівно стільки часу, скільки потрібно було службовцю, аби звірити принесені відвідувачами роздруківки з даними з інтернету, та поставити на ці роздруківки печатку. Зауважу, що цих осіб ніхто не питав, хто вони такі і навіщо їм ті офіційні довідки потрібні! Диво, чи не так?!

А тепер порівняйте цю систему з нашими рідними БТІ, в яких все надзвичайно таємно, але за необтяжливу винагороду можна отримати повну інформацію про власника будь-якого об'єкту нерухомості ;) Сподіваюсь, вже зрозуміло, що на введення податку на нерухомість навіть у віддаленому майбутньому можна не сподіватись, так що його ідейні противники на деякий час сміливо можуть попуститись. Ні, звичайно, у наших депутатів може вистачити розуму ухвалити подібний законопроект, але зібрати з власників хоч якісь гроші навряд чи вдасться. Більше того – я навіть з усіх сил вболіватиму за те, щоб його таки прийняли, ввели в дію та навіть спробували виконувати. Бо ж деяким законотворцям для того, аби переконатись, що яйце – тухле, недостатньо його просто понюхати, вони воліють обов'зково його ще й з'їсти! Можливо, лише спроби втілити цей маразм в життя нарешті викличуть суспільний резонанс та змусять українців всерйоз зацікавитись реєстрами, кадастрами та формалізацією!

Отже, законопроектом пропонується, аби нарахування податку здійснювали органи державної податкової служби за сукупним розміром оподатковуваного майна. Можна собі лише уявити, ЯКИЙ обсяг робіт повинні виконати ці органи, якщо, за статистикою, станом на початок 2004 року тільки житловий фонд України складав приблизно 10 132 800 будинків!!! А в цю цифру ще не включені нежитлові будинки та інші споруди, які пропонується оподаткувати.

Розраховувати цей податок, на думку автора(ів) законопроекту, мають органи державної податкової служби на підставі даних з державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень. Цікаво, чи аналізував хтось поточний стан цього державного реєстру на предмет повноти та аутентичності? Риторичне питання, звісно. Наприклад, точно відомо, що цілий багатоквартирний будинок!!! практично в центрі Києва, на вулиці Жилянській, 49/51 – в БТІ не зареєстрований, і таких "фантомів" по країні – неміряно! Ну, про "штучні" квазінедобуди годі й казати...

Безмежна наївність – законопроект передбачає, аби розрахунок із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити, надсилався органами державної податкової служби платникам податку за місцем їх проживання (місцем реєстрації) не пізніше 15 березня поточного року. Цікаво, а що робити з тими власниками, які ніде не зареєстровані? "Нєту тєла – нєту дєла?" Я особисто знаю суттєву кількість надзвичайно заможних людей – потенційних платників - які не реєструються лише для того, аби їхні колишні дружини мали труднощі зі стягненням з них аліментів через виконавчі служби. І взагалі, у нас – вільна країна, кліькість незареєстрованих в якій ніхто навіть не підраховував. Які підрахунки, якщо в нашій країні неможливо знайти людину навіть за повними ПІБ, якщо невідомо, в якій обласні вона отримувала паспорт, бо... відсутня централізована база навіть паспортів?!

Цитую законопроект: "Сплата податку здійснюється платниками податку протягом 10 операційних (банківських) днів з моменту отримання розрахунку податку від органу державної податкової служби." Але – власники зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом держаної податкової служби, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

"Ага. Щас." - сказали наші люди та побігли швиденько в адміністративний суд. Починається розгляд справи, замовляється судово-будівельна експертиза для визначення реальної вартості об'єкта нерухомості... Вже зараз Київське бюро судових експертиз призначає їх проведення на 4 квартал 2008 року чи навіть на 1 квартал 2009 – і це лише по "звичайних" справах! Що ж почнеться у випадку впровадження податку з 1 січня 2009 року?! В країні – катастрофічний брак оцінщиків вже зараз – що з цього приводу думають автори законопроекту?

За матеріалами: http://infoporn.org.ua

Категорія: Нерухомість та податки | Переглядів: 1320 | Додав: doshka | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]