15:34 Податок на нерухомість (ч.1) |
Є зайвим пояснювати критичну важливість цього законопроекту. В усьому світі податок на нерухомість є найголовнішим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Він також є "природнім регулятором” - якщо місцева громада хоче, аби їхній населений пункт не залишали мешканці, там просто встановлюються менший податок, і – люди повертаються! І навпаки: хочеш жити в гламурній місцині, вважаєш, що для тебе це дійсно важливо – будь готовий платити більше! В пояснювальній записці, щоправда, наводяться інші мотиви прийняття цього законопроекту, які дуже мало прив'язані до дійсності. Законопроектом пропонується запровадити податок на нерухоме майно, справляння якого дозволить дещо зупинити хаотичне скуповування житла окремими особами з метою його перепродажу за підвищеними цінами (тут і далі курсивом виділено витримки з пояснювальної записки до законопроекту). Запровадження податку на нерухоме майно дозволить значною мірою зупинити неконтрольоване збільшення вартості житла та зробить його більш доступним для різних категорій громадян - йдеться у пояснювальній записці. Безумовно, жодної з цих цілей досягнуто не буде, але ж і мета цього податку зовсім інша! Щоправда, перспективи впровадження його в життя надзвичайно химерні, принаймні, в найближчі ...надцять років, через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, про які автор документу (чи невідомі нам автори), схоже на те – навіть не здогадуються. Але – про все по порядку. В документі враховані деякі зауваження та виправлені найбільш кричущі маразми, що були в деяких попередніх законопроектах, зокрема, в цьому. Так, платниками податку визначаються (нібито) будь-які власники майна - незалежно від того, є вони фізичними чи юридичними особами. У той час як раніше планувалося справляти цей податок виключно з фізичних осіб. Деякі питання залишаються лише стосовно того, чи не планується бува винятків для таких власників, як держава та місцеві територіальні громади, які фактично "платитимуть самим собі”. Враховано також, що об'єктом оподаткування має бути не просто об'єкт нерухомості, а ВСЯ нерухомість, що належить окремій особі, а оподаткування об'єктів нерухомості, що пребувають у співвласності, має відбуватись пропорційно часткам співвласників. На жаль, маразм з окремим оподаткуванням землі та будівель продовжується. Бо ж Україна не шукає легких шляхів – ще не на всі граблі понаступала на нелегкому шляху до тотальної кадастризації та реєстризації. Вже списано багато мегабайтів стосовно того, що "окремий” облік землі та розташованих на ній будівель є абсурдом, "годівничкою” для чиновників, гальмом на шляху до економічного процвітання, бо від'їдає неміряну кількість суспільних ресурсів через шалену важкодоступність процедур формалізації власного майна, і що єдиною "справжньою” нерухомістю є земля. Але є, є ще окремі народні депутати, які ніяк не хочуть зрозуміти цієї простої істини! Спеціально для них, тих, хто ще досі не проникся розумінням цієї ідеї, наводжу відповідні положення естонського "Закона о вещном праве”: Статья 8. Недвижимая вещь и движимая вещь (1) Недвижимой вещью является земельный участок вместе с его существенными частями (статья 16). Вещь, которая - не является недвижимой вещью, является движимой вещью. Статья 16. Существенные части земельного участка (1) Существенными частями земельного участка являются находящиеся с ним в неотторжимой связи вещи, такие, как строения, растущий лес, иные растения и неубранные плоды, а также связанные с земельным участком и принадлежащие каждому очередному собственнику недвижимой вещи вещные права. (2) Строение, соединенное с земельным участком в преходящих целях, не является существенной частью земельного участка. Відразу попереджаю: будь-які спроби окремо оподатковувати землю та будівлі – приречені. Це давно доведено світовим досвідом. Специфічна ж українська проблема полягає в тому, що у шаленого відсотка українських будівель - та землі, на якій ці будівлі розташовані – різні власники, а ще - величезна кількість будівель та землі не має будь-яких правовстановчих документів ВЗАГАЛІ. Наприклад, результати інвентаризації земельних ділянок, що рахуються за МВС, показали, що з приблизно 97 000 гектарів Державні Акти є "аж” на приблизно 3 000 гектарів!!! Навряд чи відсоток кадастризації по країні в цілому суттєво відрізняється від наведених цифр. Що ж до пассажу про те, що "...не є об'єктом оподаткування об’єкти незавершеного будівництва”, то це є безумовною "лазівкою” для тих, хто просто не бажає вводити в експлуатацію та реєструвати новозбудовані чи реконструйовані споруди, хоча благополучно живе в них роками та каже: "У мене ось тут стеля трохи недофарбована, значить, я ще не добудував”. І проти таких "розумників” світовий досвід пропонує відповідні запобіжники. Наприклад, в США, в штаті Айова, порядок такий. Власник, який бажає щось побудувати, впорядкувати земельну ділянку і таким чином збільшити вартість своєї нерухомості (годі казати, звісно, що в Айові нерухомістю є земля, а зовсім не споруди, які вважаються "прєходящіми”, як і у естонців), просто повідомляє місцеву владу про дату "Х” - дату початку будівництва. Протягом п'яти років після оголошення дати такий власник сплачує податок на нерухомість, виходячи з вартості цієї нерухомості станом на "до початку будівництва”. Отже, ніхто не зацікавлений у довгобудах, адже рівно через 5 років відбудеться оцінка станом "на зараз”, і власник платитиме податок рівно з тієї суми, у яку буде оцінене все, що він там за цей час набудував, в тому числі – і "об'єкти незавершеного будівництва”. Справедливості заради слід також зазначити, що в Україні існують складнощі іншого плану – далеко не в усіх власників після завершення будівництва залишаються гроші на хабарі тим, від кого залежить введення в експлуатацію їхніх будівель ;) Ставки податку, прописані в даному законопроекті, є настільки наочним прикладом феєричного маразму та популізму, що незручно навіть коментувати. В принципі, цей очевидний факт підкреслюється навіть в Пояснювальній записці: Податок має справлятися тільки з тих осіб, доходи яких дійсно дозволяють придбати великі обсяги нерухомості і житла в тому числі. Шановні популісти!!! Обов'язковою ознакою податку на нерухомість є те, що його платять всі за однаковим принципом - у вигляді відсотку від вартості нерухомості, а не за прогресивною шкалою в залежності від кількості абстрактних "квадратних метрів”, що перебувають у власності платника. Інакше власники знаходитимуть елементарні способи "мінімізації” - реєструватимуть "зайву” нерухомість на родичів, знайомих чи на "ліві” юридичні особи. Не кажучи вже про те, що 100 квадратних метрів в знаменитому будинку на Грушевського – це зовсім не те, що 100 квадратних метрів складських приміщень в селі "Червона Синька”. Без дотримання цього принципу оподаткування НЕ МАЄ ЖОДНОГО СЕНСУ – зрозумійте це нарешті!!! Почасти цю маразматичність відчуває і автор (автори) проекту, оскільки в Пояснювальній записці зазначається: Нарахування податку передбачається централізоване. Геніально. Місцевий податок, що стягується централізовано! Ню-ню. Спершу – все відібрати, а потім – поділити. Як це до болю знайомо... Тобто, відомості із державного реєстру нерухомого майна мають надсилатися до державних податкових органів за місцем реєстрації (проживання) платників податку. В свою чергу державні податкові органи до встановленого числа поточного року аналізують дані, що надійшли по кожній окремій особі, і встановлюють ставку і розмір податку в залежності від сукупного обсягу нерухомості, що перебуває у власності однієї окремо взятої особи. Таким чином, буде забезпечуватись зосередження інформації по кожній особі за її місцем реєстрації, а не майна, що їй належить, яке може бути у різних регіонах країни. Цікаво, автори законопроекту хоча б "на пальцях” прикидали вартість адміністрування цього податку за такою схемою? Швидше за все, вони про це і не думали, оскільки далі в Пояснювальній записці безхитрісно зазначається: Прийняття законопроекту не потребує додаткових бюджетних асигнувань. Бу-го-га, як то кажуть в тирнєті... За матеріалами: http://infoporn.org.ua |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |